Запитати, щоб запитати

43

Я складаю рейтинг абсолютно дурних запитань-відповідей, які зустрілися за останній місяць, і переказую знайомим як анекдоти.

Чотири ранку. Страшенно заболів зуб. Екшн шла до цілодобової стоматології, дзвоню в двері. Відкриває охоронець. «Ви в стоматологію?» Мовчки киваю. «З гострим болем?» О четвертій ранку? Ні, по запису!

Спускаюся в метро, підходжу до тітки в будці біля турнікетів, питаю, чи можу пройти за її спину у відділення поліції. «А вам навіщо?» Розповідаю, що нагорі на небезпечному перехресті зламаний світлофор, хотіла б повідомити. «А наші не ремонтують!»

Пішли в більярд з компанією. Поки чекали замовлення, вирішила збігати на вулицю в сусідній банкомат. На зворотному шляху мені навперейми крокує охоронець клубу: «Що ви тут хочете?» Станцювати на більярдному столі і піти! Ну що я можу хотіти в більярдній?

Я розумію: коли виникає пауза, людина розуміє, що повинен щось сказати, та не може грамотно сформулювати думки. Це проблема культури мовлення. Але і утримуватися від коментарів на такі перли стає все важче.