Сержанти Незамутненість

34

Вимикати розумовий процес ближче до п’ятниці і кінця кварталу природно. Йому нудно, він втомився, хоче згорнутися вже клубком і не показуватися за межі черепної коробки. Але ви б хоч залишили прямий зв’язок між інстинктом збереження та совістю!

За тиждень я була свідком кількох добре поставлених розладів з сущим дрібниць. Причому не можна сказати, що в звичайному житті колеги — це суцільно особи королівської крові, позбавлення від контактів з жорстоким світом.

«Якщо в крані немає води, значить, щось тут не так!» — ну, або чайник відвезли в ремонт. Найпопулярніший питання: «А чому?!»

Принтерів змінюють картриджі. Можливість виведення на друк сильно обмежена. Людей попередили. Щоб уникнути ексцесів у ряду машин вийнята вилка з розетки. Яка репліка надходить з незадоволеного залу? «Як це він не друкує! Я тисну кнопку! Що сталося?» Ну, наприклад, принтер полуразобран і знеструмлений.

Я не відмовляюся подивитися на проблему, якщо її позначають. Але інтонаціями Барбі на випасі і безневинними питаннями дістали так, що я можу забути ненароком, що працюю не в Міністерстві культури.