Сюрреалізмом з буденності

72

Стояла допіру на зупинці. Час очікування потрібного транспорту вже перевалювала за годину. В голові виникало план послання «Задолба!чи». І тут…

До зупинки під’їхав тролейбус, розмальований всіма кольорами веселки, обвішаний повітряними кулями зі всіх сторін. Під життєрадісну музику з феєричного тролейбуса виліз не менш феєричний слоник (людина в ростової ляльки), роздав всім присутнім шоколадні цукерки, а дітям ще і повітряні кулі. Помахав лапою, слоник скочив на підніжку і був такий.

Напруга від довгого очікування пропало само собою. І як після цього бути незадоволеною життям?