Розстелили, але утрималися

3

Вибори у нас рідко, я до них намагаюся не мати відношення, але від «представників виборчої комісії» нікуди не дітися.

Вечір, час спокійно відпочити в колі родини. Наполегливий дзвінок у двері.

— Хто там?
— Виборча комісія.
— Ми вас не викликали.
— Відкрийте. Виборча комісія.

Дзи-и-и-и-волинь! Та щоб вас… Відкриваю. На порозі дві баби і дві дівчини-підлітка з газетками.

— У вас є пенсіонери?
— Ні. Що вам завгодно?
— Ось, візьміть.

Тицяє мені свою газетку. Дякую, мені сміття і так за день вистачає. Віддаю назад.

Я б і забула про цей епізод, але вранці, спустившись на перший поверх, я виявила купу цих самих газеток, наче сніг, вкрили всю вільну територію. Спасибі, дорогі члени комісії, що хоч не покакали.