Все витрачено

97

Мене задовбав (думаю, не тільки мене, а і більшість моїх ровесників) культ цифри.

Про що я? Про стереотипної цькування цифрою 30 в паспорті! Ось я захотіла навчитися графіті, тим більше що за плечима художню освіту. Виглядаю на 16-17, перше враження про мене з розряду «мімімі», але варто було вказати дату народження — все, відмову, мовляв, тут молодь займається! А я, значить, стара дрантя? Ну, дякую за комплімент!

І якщо б це поодинокі випадки були, так ні ж! На кожному кроці одне і те ж: немає дітей і тобі 30 — пустоцвіт і недоженщина, не заміжня — стара і нікому не потрібна, немає керівній посаді (особистого авто, власного житла, телефону «яблучної» марки), не була на морі, а тобі вже 30 — фу, ганьба, вважай, що життя скінчилося і взагалі даремно витрачена. Дуже молодо виглядаєш і стильно нестандартно одягаєшся, але тобі 30 — так не можна, треба тільки відповідно до віку…

Адже, що найсумніше, з дитинства нам це вбивають батьки, яким цей же мотлох у свій час вбили в голову їх батьки. Вік став своєрідною палицею-погонялкой, внаслідок чого люди прагнуть встигнути все і відразу до того, як у паспорті з’явиться страшна цифра, — вийти заміж (одружитися), і не важливо, чим це закінчиться, головне, що до 30. Про малолітніх мамашах взагалі мовчу, тут і так зрозуміло, що запрограмовані «народити до 30», починають плодитися вже з 14. Не зміг зробити кар’єру, а через пару років 30? Треба терміново щось вкрасти, щоб в 30 не було соромно, що ти нищеброд без яблокофона і тачки, а якщо не встиг — залишається тільки піти в туман і спитися. А потім обурення, ну як так, мовляв, навіщо люди собі життя гублять?! Потім, що цифра для них стала головною планкою.

І наостанок, поясніть мені, чому молодих людей, чий вік йде від цифри 30, записують до лав початківців збирати «гробові»? Задовбали вже зі своїм стереотипом розвивати комплекс неповноцінності, перетворюючи нормальних людей в типово сірих, нудних дорослих, в голові яких тільки цифри…