Послання на футболці

13

Ось навпроти мене у вагоні метро стоїть дядько. Середніх років і аж ніяк не атлетичної статури, звичайний такий, лисуватий дядечко. А на футболці поперек його немаленького пуза красується напис: «Краще, ніж Бекхем». Від співвідношення сенсу написи з виглядом носія мене починає душити сміх.

Ось назустріч мені по вулиці йде дама середніх років. Явно обтяжена сім’єю і супутніми проблемами, які відображаються на її чолі. А на грудях у неї написано: «Я — твоя солодка вишенька!» Від співвідношення сенсу написи з виглядом носія знову мене розбирає сміх.

Ось ще один чоловік, схожий швидше на пінгвіна, ніж на серфінгіста, хизується футболкою з емблемою якогось серф-клубу.

Ось на дівчині футболка з написом: «Бонжур, Париж» і картинкою з зображенням, раптово, Біг-Бена.

Я сміюся. Сміюся. Тихенько, прикриваючи рот, відвертаючись…

Що думають про мене всі ці носії? Що я сміюся над ним. І добре, якщо у відповідь мені просто метнут гнівний погляд. А то ж і скажуть що-небудь. Недобре. А я ж не зі зла! Я просто читаю те, що на них написано! Ну і що, що це по-французьки чи по-англійськи? Що це змінює?

Люди, будь ласка, купуючи одяг з написами, потрудіться дізнатися, що на ній написано! Або хоча б не ображайтеся, коли вас читають.