Вже заміж невтерпеж

25

Доброго дня. На цьому сайті є багато історій від дівчат, задолбанных «свахою», які прагнуть «вотпрямщас» видати оповідачку заміж, куди оповідачці зовсім не хочеться. А от мене задолбали абсолютно протилежне.

Отже, я дівчина і я хочу заміж. Так-так, уявляєте, є дівчата, які вважають себе дозрілими для цього кроку. При цьому я не хочу заміж заради штампа в паспорті, моє бажання коротко можна сформулювати так: «Хочу бути люблячою і коханою дружиною і матір’ю». Банально, але точно.

А задовбали мене дві категорії людей: чоловіка, сумно вздыхающие «тобі пора заміж» і жінки, отговаривающие мене туди хотіти. Від першої категорії я отвязываюсь завзятими «от ви б заміж і взяли!» або «ну так познайомте мене з ким-небудь, раптом так складеться!»

А з другою категорією не знаю, що й робити.

— Та ну, нічого там немає хорошого! — запевняє мене колега, в арсеналі якої вже два розлучення і по дитині від кожного чоловіка.

— Точно-точно, від мужиків одні біди, — підтакує дама, яка перебуває в процесі розлучення.

— Погуляла б ще краще, у мене немає такої можливості, — заздрісно зітхає жінка тридцяти років, виховує двох дітей разом з чоловіком.

Милі дами! Велике спасибі за ці мудрі настанови, я прийму їх до відома. Але, будь ласка, не заважайте мені хоча б хотіти.