Театр починається з жопи

51

В інституті проктології робота — повна жопа. Але чомусь це стосується не лікарів (низький їм уклін), а обслуговуючого персоналу типу реєстраторів, гардеробниця і прибиральниць.

Отже, театр починається з вішалки. Гардеробник — дівчині (в повний голос): «Чому петельки на куртці нема? Треба пришити. Петелька — обличчя господині! Це ж дві хвилини взяти і пришити петельку. Ти ж майбутня свекруха або теща! Чому не пришила? Руки з жопи ростуть, так? Воно і видно. Приходять тут без петельок, з руками з жопи!» Дівчина майже в сльозах. Намагаюся розвеселити: «Ну що ви турбуєтеся? Бачите, відразу на прийом до професору потрапили, вже і діагноз вам поставили — радіти треба!»

В реєстратурі — цирк з кіньми. Реєстратор з віконця — пацієнтам (теж кричить, як різана):

— Що у вас? Ви до нас навіщо прийшли?
— На консультацію.
— З якого питання? Що у вас?
— Ну, у мене це…
— Що? Говоріть голосніше!
— Ну, це… Тут ось внизу болить, лікар сказав, до вас…
— Де болить конкретно?
— Всередині. Там.
— Я не розумію. Скажіть конкретно де!

Блін, зняти штани і показати?